Es ist eine Beobachtung, die uns in den letzten Jahren immer wieder von neu zugezogenen Familien gespiegelt wird, meist mit einer Mischung aus Erleichterung und leiser Verwunderung. Man erwartet in Andalusien ein Konzert aus Summen, Zirpen und Flügelschlagen, so wie man es aus südeuropäischen Sommern kennt oder aus Kindheitserinnerungen an Urlaube am Mittelmeer. Stattdessen hört man vor allem eines, nachts und in den heißen Mittagsstunden: das durchdringende Zirpen der Zikaden. Von Bienen, Schmetterlingen, Käfern oder Mücken sieht man dagegen oft erstaunlich wenig. Diese Beobachtung ist nicht eingebildet, und sie hat mehrere sehr konkrete Ursachen.
Zikaden sind in der Axarquía tatsächlich in großer Zahl vorhanden, das durchdringende Zirpen im Hochsommer ist ein verlässliches akustisches Zeichen dafür. Erzeugt wird dieses Geräusch ausschließlich von den männlichen Tieren, über spezielle Membranorgane am Hinterleib, um Weibchen anzulocken, besonders in den heißesten Stunden des Tages. Zikaden verbringen den größten Teil ihres Lebens, oft mehrere Jahre, als Larven unterirdisch an Baumwurzeln, bevor sie für wenige Wochen als ausgewachsenes Insekt an die Oberfläche kommen. Sie sitzen dabei meist hoch oben in Baumkronen, gut getarnt in der Rinde, was erklärt, warum man sie hört, aber selten tatsächlich zu Gesicht bekommt.
Während Zikaden also weiterhin präsent sind, auch wenn unsischbar, ist der Eindruck eines allgemeinen Insektenrückgangs in weiten Teilen Andalusiens durchaus real und wissenschaftlich belegt. Mehrere ineinandergreifende Faktoren spielen hier eine Rolle.
Die anhaltende Dürre der vergangenen Jahre hat in Andalusien historische Ausmaße erreicht, mit 2023 als einem der trockensten Jahre der letzten drei Jahrzehnte und mehreren aufeinanderfolgenden Dürre-Notständen der Regionalregierung. Trockenheit wirkt sich unmittelbar auf Insektenpopulationen aus, da sowohl Nahrungspflanzen als auch die für viele Arten notwendige Bodenfeuchtigkeit fehlen.
Die intensive Bewässerungslandwirtschaft entlang der Küste, insbesondere der stark ausgeweitete Anbau von Tropenfrüchten wie Avocados und Mangos an den Hängen der Axarquía, hat in den vergangenen fünfundzwanzig Jahren die bewässerten Anbauflächen in Andalusien um 45 Prozent auf über 880.000 Hektar wachsen lassen. Diese Form der Landwirtschaft geht häufig mit einem strukturell verarmten Lebensraum einher, mit weniger Wildblumenstreifen, weniger unbewirtschafteten Randflächen und einem verbreiteten Pflanzenschutzmitteleinsatz, allesamt Faktoren, die von Naturschutzbehörden europaweit als Hauptursachen für den allgemeinen Insektenrückgang benannt werden.
Die globale Dimension des Phänomens darf dabei nicht übersehen werden. Der Rückgang der Insektenvielfalt ist kein rein andalusisches oder spanisches Phänomen, sondern wird in Studien aus ganz Europa seit Jahren dokumentiert, mit Ursachen, die von Lebensraumzerstörung über Pestizideinsatz bis zum Klimawandel reichen.
Für die meisten Neuankömmlinge ist der geringere Insektendruck im Alltag durchaus angenehm, weniger Mücken am Abend, weniger lästige Fliegen bei Mahlzeiten im Freien. Gleichzeitig lohnt sich ein zweiter, bewussterer Blick, gerade für alle, die selbst einen Garten oder eine Finca mit Obstbäumen bewirtschaften. Bestäuber wie Wildbienen sind für den Ertrag von Oliven, Zitrusfrüchten und Avocados unverzichtbar, ihr Rückgang wirkt sich langfristig auch auf die landwirtschaftliche Produktivität der eigenen Parzelle aus.
Wer selbst etwas zur lokalen Insektenvielfalt beitragen möchte, kann mit einfachen Mitteln viel bewirken: heimische, trockenheitsresistente Blühpflanzen statt reiner Zierrasen, bewusster Verzicht auf breit wirkende Insektizide im eigenen Garten, sowie das Stehenlassen kleiner wilder Ecken mit einheimischen Kräutern, die Wildbienen und Schmetterlingen als Nahrungsquelle dienen.
Die Stille, die viele Neuankömmlinge in der Axarquía überrascht, ist kein Zufall und keine Einbildung. Sie ist das hörbare und sichtbare Ergebnis einer Region, die gleichzeitig mit anhaltender Dürre und intensivierter Landwirtschaft zu kämpfen hat. Die Zikaden, die man abends hört, sind dabei fast schon ein tröstliches Zeichen, dass zumindest ein Teil dieses jahrtausendealten mediterranen Klanges noch erhalten geblieben ist.
Wenn du überlegst, ein Grundstück oder eine Finca in der Axarquía zu erwerben, und dich für nachhaltige Bewirtschaftung interessierst, sprich mit uns. Wir kennen die lokalen Gegebenheiten und können dich mit den richtigen Ansprechpartnern vor Ort verbinden.
It is an observation that has been shared with us repeatedly by newly arrived families in recent years, usually with a mixture of relief and subtle wonder. One expects a concert of humming, chirping, and wing-flapping in Andalusia, just as you might know it from southern European summers or childhood memories of Mediterranean vacations. Instead, one hears primarily one thing, at night and during the hot midday hours: the penetrating chirping of the cicadas. Of bees, butterflies, beetles, or mosquitoes, however, you often see surprisingly little. This observation is not imaginary, and it has several very concrete causes.
Cicadas are indeed present in large numbers in the Axarquía, their penetrating chirping in high summer is a reliable acoustic sign of this. This sound is produced exclusively by the males, via special membrane organs on the abdomen to attract females, especially in the hottest hours of the day. Cicadas spend most of their lives, often several years, as larvae underground on tree roots before coming to the surface for a few weeks as adult insects. They usually sit high up in tree canopies, well camouflaged in the bark, which explains why they are heard but rarely actually seen.
While cicadas remain present, albeit invisible, the impression of a general decline in insects in large parts of Andalusia is entirely real and scientifically proven. Several interlocking factors play a role here.
The ongoing_drought of recent years has reached historic proportions in Andalusia, with 2023 being one of the driest years of the last three decades and several consecutive drought emergencies declared by the regional government. Dryness has a direct impact on insect populations, as both food plants and the soil moisture necessary for many species are lacking.
The intensive irrigated agriculture along the coast, especially the greatly expanded cultivation of tropical fruits like avocados and mangoes on the slopes of the Axarquía, has caused the irrigated agricultural land in Andalusia to grow by 45 percent to over 880,000 hectares over the past twenty-five years. This form of agriculture is often associated with a structurally impoverished habitat, with fewer wildflower strips, fewer uncultivated border areas, and widespread use of plant protection products, all factors identified by conservation authorities across Europe as major causes of the general insect decline.
The global dimension of the phenomenon must not be overlooked. The decline in insect diversity is not a purely Andalusian or Spanish phenomenon, but has been documented in studies across Europe for years, with causes ranging from habitat destruction and pesticide use to climate change.
For most newcomers, the lower insect pressure in daily life is quite pleasant, with fewer mosquitoes in the evening and fewer annoying flies during outdoor meals. At the same time, a second, more conscious look is worthwhile, especially for anyone who cultivates a garden or a finca with fruit trees themselves. Pollinators like wild bees are indispensable for the yield of olives, citrus fruits, and avocados, and their decline also affects the long-term agricultural productivity of your own plot.
Anyone who wants to make a personal contribution to local insect diversity can achieve a lot with simple means: native, drought-resistant flowering plants instead of pure ornamental lawns, conscious avoidance of broad-acting insecticides in the home garden, as well as leaving small wild areas with native herbs to serve as a food source for wild bees and butterflies.
The silence that surprises many newcomers in the Axarquía is no accident and no illusion. It is the audible and visible result of a region that is simultaneously struggling with ongoing drought and intensified agriculture. The cicadas you hear in the evening are almost a comforting sign that at least a part of this ancient Mediterranean sound has still been preserved.
If you are considering acquiring a plot of land or a finca in the Axarquía and are interested in sustainable management, talk to us. We know the local conditions and can connect you with the right contacts on-site.
Se trata de una observación que nos han transmitido repetidamente las familias recién llegadas en los últimos años, normalmente con una mezcla de alivio y sutil asombro. Uno se espera en Andalucía un concierto de zumbidos, cantos y aleteos, como se conoce de los veranos del sur de Europa o de los recuerdos de infancia de las vacaciones en el Mediterráneo. En cambio, se oye principalmente una cosa, por la noche y en las horas más calurosas del mediodía: el penetrante canto de las cigarras. De abejas, mariposas, escarabajos o mosquitos, sin embargo, se suele ver sorprendentemente poco. Esta observación no es imaginaria y se debe a varias causas muy concretas.
Las cigarras están realmente presentes en gran número en la Axarquía, y su penetrante canto en pleno verano es un signo acústico fiable de ello. Este sonido es producido exclusivamente por los machos, a través de unos órganos membranosos especiales en el abdomen para atraer a las hembras, sobre todo en las horas más calurosas del día. Las cigarras pasan la mayor parte de su vida, a menudo varios años, como larvas bajo tierra, en las raíces de los árboles, antes de salir a la superficie durante unas pocas semanas como insecto adulto. Suelen posarse en lo alto de las copas de los árboles, bien camufladas en la corteza, lo que explica que se las oiga, pero que raras veces se las vea.
Aunque las cigarras siguen estando presentes, aunque invisibles, la impresión de un descenso generalizado de los insectos en gran parte de Andalucía es totalmente real y está científicamente demostrada. Varios factores interconectados desempeñan aquí un papel.
La sequía que arrastra la región en los últimos años ha alcanzado proporciones históricas en Andalucía, siendo 2023 uno de los años más secos de las últimas tres décadas y con varios estados de emergencia por sequía consecutivos declarados por el gobierno regional. La sequedad tiene un impacto directo en las poblaciones de insectos, ya que faltan tanto las plantas de las que se alimentan como la humedad del suelo necesaria para muchas especies.
La agricultura de regadío intensivo a lo largo de la costa, especialmente el cultivo muy expandido de frutas tropicales como aguacates y mangos en las laderas de la Axarquía, ha hecho que la superficie agrícola de regadío en Andalucía aumente un 45 por ciento hasta superar las 880.000 hectáreas en los últimos veinticinco años. Esta forma de agricultura se asocia a menudo con un hábitat empobrecido estructuralmente, con menos franjas de flores silvestres, menos zonas fronterizas sin cultivar y un uso generalizado de productos fitosanitarios, todos ellos factores identificados por las autoridades de conservación de toda Europa como las principales causas de la disminución general de los insectos.
No hay que perder de vista la dimensión global del fenómeno. La disminución de la diversidad de insectos no es un fenómeno puramente andaluz o español, sino que está documentado en estudios de toda Europa desde hace años, con causas que van desde la destrucción del hábitat y el uso de pesticidas hasta el cambio climático.
Para la mayoría de los recién llegados, la menor presión de los insectos en la vida diaria es bastante agradable, con menos mosquitos por la tarde y menos moscas molestas durante las comidas al aire libre. Al mismo tiempo, merece la pena detenerse a analizarlo con más calma, especialmente si usted mismo cultiva un jardín o una finca con árboles frutales. Los polinizadores, como las abejas silvestres, son indispensables para el rendimiento de las aceitunas, los cítricos y los aguacates, y su disminución afecta a la productividad agrícola a largo plazo de su propia parcela.
Quien desee hacer una contribución personal a la diversidad local de insectos puede lograr mucho con medios sencillos: plantas con flores autóctonas y resistentes a la sequía en lugar de césped ornamental puro, evitar conscientemente los insecticidas de amplio espectro en el jardín de casa, así como dejar pequeñas zonas silvestres con hierbas autóctonas que sirvan de alimento a las abejas silvestres y las mariposas.
El silencio que sorprende a muchos recién llegados a la Axarquía no es fruto del azar ni de una ilusión. Es el resultado audible y visible de una región que lucha simultáneamente contra una sequía prolongada y una agricultura intensificada. Las cigarras que se oyen por la tarde son casi un signo reconfortante de que al menos una parte de este antiguo sonido mediterráneo aún se conserva.
Si está pensando en adquirir una parcela de tierra o una finca en la Axarquía y está interesado en una gestión sostenible, hable con nosotros. Conocemos las condiciones locales y podemos ponerle en contacto con las personas adecuadas sobre el terreno.
Це спостереження, яким останніми роками з нами неодноразово ділилися новоприбулі родини, зазвичай із сумішшю полегшення та легкого здивування. В Андалусії очікуєш на концерт із гудіння, сюрчання та шелесту крил, як це знайомо з літніх вечорів у Південній Європі або з дитячих спогадів про відпочинок на Середземному морі. Натомість чути переважно одну річ, вночі та в найспекотніші полуденні години: проникливе сюрчання цикад. Натомість бджіл, метеликів, жуків чи комарів часто видно напрочуд мало. Це спостереження не є вигадкою, і воно має кілька дуже конкретних причин.
Цикади дійсно присутні у великій кількості в Аксаркії, їхнє проникливе сюрчання в розпал літа є надійним акустичним знаком цього. Цей звук видають виключно самці через спеціальні мембранні органи на черевці для приваблення самок, особливо в найспекотніші години дня. Цикади проводять більшу частину свого життя, часто кілька років, як личинки під землею на корінні дерев, перш ніж вийти на поверхню на кілька тижнів як дорослі комахи. Вони зазвичай сидять високо в кронах дерев, добре замасковані в корі, що пояснює, чому їх чути, але рідко коли видно.
У той час як цикади залишаються присутніми, хоч і невидимими, враження про загальний спад чисельності комах у більшій частині Андалусії є цілком реальним і науково доведеним. Свою роль тут відіграють кілька взаємопов’язаних факторів.
Тривала посуха останніх років досягла історичних масштабів в Андалусії, причому 2023 рік став одним із найсухіших років за останні три десятиліття, а регіональний уряд оголосив кілька послідовних надзвичайних станів через посуху. Сухість безпосередньо впливає на популяції комах, оскільки відсутні як кормові рослини, так і вологість ґрунту, необхідна для багатьох видів.
Інтенсивне зрошуване землеробство вздовж узбережжя, особливо значне розширення вирощування тропічних фруктів, таких як авокадо та манго, на схилах Аксаркії, призвело до того, що за останні двадцять п’ять років площа зрошуваних сільськогосподарських угідь в Андалусії зросла на 45 відсотків і перевищила 880 000 гектарів. Ця форма сільського господарства часто пов’язана зі збідненим середовищем існування, меншою кількістю смуг диких квітів, меншою кількістю необроблюваних прикордонних територій та повсюдним використанням засобів захисту рослин, що визначено природоохоронними органами по всій Європі як основні причини загального занепаду комах.
Не можна залишати поза увагою глобальний вимір цього явища. Скорочення біорізноманіття комах не є суто андалузьким чи іспанським явищем, воно роками документується в дослідженнях по всій Європі, а причини варіюються від руйнування середовища існування та використання пестицидів до зміни клімату.
Для більшості новоприбулих менший тиск комах у повсякденному житті є досить приємним: менше комарів увечері та менше настирливих мух під час їжі на свіжому повітрі. Водночас варто зупинитися на цьому детальніше, особливо якщо ви самі вирощуєте сад або фінку з плодовими деревами. Запилювачі, такі як дикі бджоли, є незамінними для врожаю оливок, цитрусових та авокадо, і їхнє скорочення впливає на довгострокову сільськогосподарську продуктивність вашої власної ділянки.
Кожен, хто хоче зробити особистий внесок у місцеве біорізноманіття комах, може досягти багато чого простими засобами: висаджувати місцеві, стійкі до посухи квітучі рослини замість чисто декоративного газону, свідомо уникати інсектицидів широкого спектру дії в домашньому саду, а також залишати невеликі дикі ділянки з місцевими травами, які слугуватимуть джерелом їжі для диких бджіл та метеликів.
Тиша, яка дивує багатьох новоприбулих в Аксаркії, не є випадковістю чи ілюзією. Вона є відчутним і видимим результатом боротьби регіону з тривалою посухою та інтенсивним сільським господарством. Цикади, яких ви чуєте ввечері, є майже втішним знаком того, що принаймні частина цього давнього середземноморського звучання все ще збереглася.
Якщо ви розглядаєте можливість придбання ділянки землі або фінки в Аксаркії та зацікавлені в сталому веденні господарства, поспілкуйтеся з нами. Ми знаємо місцеві умови та можемо сконтактувати вас із потрібними людьми на місці.
C’est une observation qui nous a été rapportée à plusieurs reprises par des familles fraîchement arrivées ces dernières années, généralement avec un mélange de soulagement et de subtil étonnement. On s’attend en Andalousie à un concert de bourdonnements, de stridulations et de battements d’ailes, comme on le sait des étés du sud de l’Europe ou des souvenirs d’enfance des vacances en Méditerranée. Au lieu de cela, on entend principalement une chose, la nuit et aux heures les plus chaudes du milieu de la journée : le chant pénétrant des cigales. D’abeilles, de papillons, de coléoptères ou de moustiques, on en voit pourtant étonnamment peu. Cette observation n’est pas imaginaire et est due à plusieurs causes très concrètes.
Les cigales sont réellement présentes en grand nombre dans l’Axarquía, et leur chant pénétrant au milieu de l’été en est un signe acoustique fiable. Ce son est produit exclusivement par les mâles, par des organes membraneux spéciaux sur l’abdomen pour attirer les femelles, surtout aux heures les plus chaudes de la journée. Les cigales passent la majeure partie de leur vie, souvent plusieurs années, sous forme de larves sous terre, au niveau des racines des arbres, avant de remonter à la surface pendant quelques semaines sous forme d’insecte adulte. Elles se posent généralement en haut des cimes des arbres, bien camouflées dans l’écorce, ce qui explique qu’on les entende, mais qu’on les voie rarement.
Bien que les cigales restent présentes, bien qu’invisibles, l’impression d’une baisse généralisée des insectes dans une grande partie de l’Andalousie est totalement réelle et scientifiquement prouvée. Plusieurs facteurs interconnectés jouent ici un rôle.
La sécheresse qui sévit dans la région ces dernières années a atteint des proportions historiques en Andalousie, 2023 ayant été l’une des années les que sèches des trois dernières décennies et plusieurs états d’urgence dus à la sécheresse ayant été déclarés consécutivement par le gouvernement régional. La sécheresse a un impact direct sur les populations d’insectes, car les plantes dont ils se nourrissent et l’humidité du sol nécessaire pour de nombreuses espèces font défaut.
L’agriculture irriguée intensive le long de la côte, en particulier la culture très étendue de fruits tropicaux comme les avocats et les mangues sur les pentes de l’Axarquía, a entraîné une augmentation de 45 % de la surface agricole irriguée en Andalousie pour dépasser les 880 000 hectares au cours des vingt-cinq dernières années. Cette forme d’agriculture est souvent associée à un habitat appauvri structurellement, avec moins de bandes de fleurs sauvages, moins de zones frontalières non cultivées et une utilisation généralisée de produits phytosanitaires, tous ces facteurs ayant été identifiés par les autorités de conservation de toute l’Europe comme les causes principales du déclin général des insectes.
Il ne faut pas perdre de vue la dimension globale du phénomène. La diminution de la diversité des insectes n’est pas un phénomène purement andalou ou espagnol, mais est documentée dans des études de toute l’Europe depuis des années, avec des causes allant de la destruction de l’habitat et de l’utilisation de pesticides au changement climatique.
Pour la plupart des nouveaux arrivants, la moindre pression des insectes dans la vie quotidienne est plutôt agréable, avec moins de moustiques en soirée et moins de mouches agaçantes pendant les repas en plein air. En même temps, il convient de s’y arrêter avec plus de calme, en particulier si vous cultivez vous-même un jardin ou une finca avec des arbres fruitiers. Les pollinisateurs, comme les abeilles sauvages, sont indispensables au rendement des olives, des agrumes et des avocats, et leur diminution affecte la productivité agricole à long terme de votre propre parcelle.
Quiconque souhaite apporter une contribution personnelle à la diversité locale des insectes peut faire beaucoup avec des moyens simples : des plantes à fleurs indigènes et résistantes à la sécheresse plutôt qu’une pelouse ornementale pure, éviter consciemment les insecticides à large spectre dans le jardin de la maison, ainsi que laisser de petites zones sauvages avec des herbes indigènes qui servent de nourriture aux abeilles sauvages et aux papillons.
Le silence qui surprend de nombreux nouveaux arrivants dans l’Axarquía n’est pas le fruit du hasard ni d’une illusion. C’est le résultat audible et visible d’une région qui lutte simultanément contre une sécheresse prolongée et une agriculture intensifiée. Les cigales que l’on entend en soirée sont presque un signe réconfortant qu’au moins une partie de cet ancien son méditerranéen est encore préservée.
Si vous envisagez d’acquérir une parcelle de terrain ou une finca dans l’Axarquía et que vous êtes intéressé par une gestion durable, contactez-nous. Nous connaissons les conditions locales et pouvons vous mettre en relation avec les personnes adéquates sur le terrain.
Het is een waarneming die ons de afgelopen jaren herhaaldelijk is gemeld door nieuw aangekomen gezinnen, meestal met een mix van opluchting en subtiele verwondering. Men verwacht in Andalusië een concert van zoemen, sjorren en fladderen, zoals bekend is van zomers in Zuid-Europa of van jeugdherinneringen aan vakanties in het Middellandse Zeegebied. In plaats daarvan hoort men voornamelijk één ding, ’s nachts en tijdens de heetste uren van de middag: het indringende sjorren van de cicaden. Van bijen, vlinders, kevers of muggen daarentegen ziet men vaak verrassend weinig. Deze waarneming is niet denkbeeldig en is te wijten aan verschillende zeer concrete oorzaken.
Cicaden zijn inderdaad in grote getale aanwezig in de Axarquía, en hun indringende gezang in de hoogzomer is daar een betrouwbaar akoestisch teken van. Dit geluid wordt uitsluitend geproduceerd door de mannetjes, via speciale membraneuze organen op het achterlijf om de vrouwtjes aan te trekken, vooral op de heetste uren van de dag. Cicaden brengen het grootste deel van hun leven, vaak meerdere jaren, als larven onder de grond door bij de wortels van bomen, voordat ze gedurende een paar weken als volwassen insect aan de oppervlakte komen. Ze zitten meestal hoog in de boomkronen, goed gecamoufleerd in de schors, wat verklaart waarom ze te horen zijn, maar zelden te zien.
Hoewel cicaden aanwezig blijven, zij het onzichtbaar, is de indruk van een algemene afname van insecten in grote delen van Andalusië volkomen reëel en wetenschappelijk bewezen. Verschillende onderling verbonden factoren spelen hierbij een rol.
De aanhoudende droogte van de afgelopen jaren heeft in Andalusië historische proporties aangenomen, met 2023 als een van de droogste jaren van de afgelopen drie decennia en opeenvolgende noodtoestanden wegens droogte uitgeroepen door de regionale overheid. Droogte heeft een directe invloed op insectenpopulaties, aangezien zowel de planten waarvan zij zich voeden als de bodemvochtigheid die voor veel soorten noodzakelijk is, ontbreken.
De intensieve geïrrigeerde landbouw langs de kust, met name de sterk uitgebreide teelt van tropische vruchten zoals avocado’s en mango’s op de hellingen van de Axarquía, heeft ertoe geleid dat het geïrrigeerde landbouwareaal in Andalusië de afgelopen vijfentwintig jaar met 45 procent is toegenomen tot meer dan 880.000 hectare. Deze vorm van landbouw gaat vaak gepaard met een structureel verarmde habitat, met minder stroken wilde bloemen, minder onbebouwde grensgebieden en een wijdverbreid gebruik van gewasbeschermingsmiddelen, allemaal factoren die door natuurbeschermingsorganisaties in heel Europa zijn geïdentificeerd als de belangrijkste oorzaken van de algemene achteruitgang van insecten.
De mondiale dimensie van het fenomeen mag niet uit het oog worden verloren. De afname van de insectendiversiteit is geen puur Andalusisch of Spaans fenomeen, maar wordt al jaren gedocumenteerd in onderzoeken in heel Europa, met oorzaken die variëren van habitatvernietiging en pesticidengebruik tot klimaatverandering.
Voor de meeste nieuwkomers is de lagere insectendruk in het dagelijks leven heel aangenaam, met minder muggen in de avond en minder vervelende vliegen tijdens maaltijden in de open lucht. Tegelijkertijd is het de moeite waard om er langer bij stil te staan, vooral als u zelf een tuin of een finca met fruitbomen onderhoudt. Bestuivers, zoals wilde bijen, zijn onmisbaar voor de opbrengst van olijven, citrusvruchten en avocado’s, en hun afname beïnvloedt de landbouwproductiviteit op lange termijn van uw eigen perceel.
Iedereen die een persoonlijke bijdrage wil leveren aan de lokale insectendiversiteit kan veel bereiken met eenvoudige middelen: inheemse, droogteresistente bloeiende planten in plaats van louter siergazon, bewust afzien van breedspectruminsecticiden in de huistuin, en het achterlaten van kleine wilde gebieden met inheemse kruiden die dienen als voedselbron voor wilde bijen en vlinders.
De stilte die veel nieuwkomers in de Axarquía verrast, is geen toeval en geen illusie. Het is het hoorbare en zichtbare resultaat van een regio die tegelijkertijd vecht tegen langdurige droogte en geïntensiveerde landbouw. De cicaden die u in de avond hoort, zijn bijna een geruststellend teken dat ten minste een deel van dit oude mediterrane geluid nog bewaard is gebleven.
Als u overweegt een perceel grond of een finca in de Axarquía te verwerven en geïnteresseerd bent in duurzaam beheer, praat dan met ons. We kennen de lokale omstandigheden en kunnen u in contact brengen met de juiste mensen ter plaatse.