Für amerikanische Auswanderer gehört ein Fakt zu den am häufigsten unterschätzten Aspekten des Umzugs nach Spanien: Die Vereinigten Staaten sind, neben Eritrea, das einzige Land der Welt, das seine Bürger nach dem Prinzip der Staatsbürgerschaft besteuert, unabhängig davon, wo sie tatsächlich leben. Ein US-Bürger, der dauerhaft in der Axarquía lebt, bleibt gegenüber dem IRS in vollem Umfang erklärungspflichtig, jedes Jahr, unabhängig davon, ob am Ende tatsächlich Steuern geschuldet werden.
Die Grundregel: Erklärungspflicht ist nicht gleich Steuerschuld. Viele US-Amerikaner verwechseln zwei unterschiedliche Dinge: die Pflicht, eine US-Steuererklärung einzureichen, und die tatsächliche Schuld einer Steuerzahlung. Wer in Spanien lebt und arbeitet, muss in aller Regel weiterhin ein US-Formular 1040 einreichen, mit vollständiger Offenlegung des weltweiten Einkommens. Ob am Ende tatsächlich eine Zahlung fällig wird, hängt von zwei zentralen Entlastungsmechanismen ab, die eine echte Doppelbesteuerung in den meisten Fällen verhindern.
Die Foreign Earned Income Exclusion, kurz FEIE, erlaubt es, für das Steuerjahr 2026 bis zu 132.900 US-Dollar an ausländischem Erwerbseinkommen von der US-Besteuerung auszunehmen. Wichtig: Diese Ausnahme gilt ausschließlich für aktives Erwerbseinkommen, Gehalt oder Einkünfte aus selbstständiger Tätigkeit, nicht für passive Einkünfte wie Mieteinnahmen, Dividenden oder Zinsen. Um die FEIE zu nutzen, muss entweder der Physical Presence Test erfüllt werden, mindestens 330 volle Tage außerhalb der USA innerhalb eines Zwölfmonatszeitraums, oder der Bona Fide Residence Test, ein tatsächlicher, dauerhafter Wohnsitz im Ausland über ein volles Steuerjahr.
Da die spanischen Einkommensteuersätze mit bis zu 47 Prozent häufig über den US-Sätzen liegen, empfehlen viele auf grenzüberschreitende Besteuerung spezialisierte Berater für Spanien eher den Foreign Tax Credit als die FEIE. Der Foreign Tax Credit rechnet die in Spanien tatsächlich gezahlte Einkommensteuer eins zu eins gegen die US-Steuerschuld an und funktioniert im Gegensatz zur FEIE auch bei passivem Einkommen wie Mieteinnahmen oder Kapitalerträgen. Bei höheren spanischen Steuerzahlungen entstehen dabei oft sogar Anrechnungsüberhänge, die bis zu zehn Jahre in die Zukunft vorgetragen werden können. Ein wichtiger Punkt bei der Wahl: Wer einmal von der FEIE zur reinen Anrechnungsmethode wechselt und die FEIE danach erneut nutzen möchte, unterliegt einer fünfjährigen Sperrfrist.
Unabhängig von Einkommen und Steuerschuld greift eine separate, rein informative Meldepflicht: der Foreign Bank Account Report, kurz FBAR, über das Formular FinCEN 114. Sobald der addierte Höchststand aller ausländischen Konten zu irgendeinem Zeitpunkt im Kalenderjahr 10.000 US-Dollar übersteigt, muss der FBAR eingereicht werden, elektronisch über das BSA E-Filing-System des FinCEN, nicht zusammen mit der regulären Steuererklärung. Ein verbreiteter Irrtum: Viele glauben, es zähle nur ein einzelnes Konto über 10.000 Dollar. Tatsächlich zählt die Summe aller Konten, wer 6.000 Dollar auf dem Girokonto und 5.000 Dollar auf dem Sparkonto hat, ist meldepflichtig. Da praktisch jedes reguläre spanische Gehaltskonto diesen Schwellenwert im Jahresverlauf überschreitet, betrifft diese Pflicht in der Praxis fast jeden amerikanischen Auswanderer in Spanien.
Die Frist liegt beim 15. April, mit automatischer Verlängerung bis zum 15. Oktober. Die Strafen bei Versäumnis sind empfindliche: bis zu 12.906 US-Dollar bei unbeabsichtigtem Versäumnis, bis zu 129.210 US-Dollar oder 50 Prozent des Kontostands bei vorsätzlichem Verstoß.
Zusätzlich zum FBAR verlangt der Foreign Account Tax Compliance Act, FATCA, die Offenlegung bestimmter ausländischer Vermögenswerte über das Formular 8938, direkt mit der Steuererklärung eingereicht. Für im Ausland lebende Alleinstehende gilt eine Schwelle von 200.000 US-Dollar am Jahresende oder 300.000 US-Dollar zu irgendeinem Zeitpunkt im Jahr, für gemeinsam veranlagte Ehepaare verdoppeln sich diese Werte auf 400.000 beziehungsweise 600.000 US-Dollar. FBAR und FATCA überschneiden sich teilweise, ergänzen sich aber auch, FATCA erfasst zusätzlich Vermögenswerte wie ausländische Investmentfonds oder Rentenansprüche, die der FBAR nicht abdeckt.
Was viele US-Amerikaner überrascht: Spanien verlangt von seinen steuerlich ansässigen Bewohnern eine vergleichbare Offenlegung ausländischer Vermögenswerte, das Modelo 720. Wer als spanischer Steuerresident ausländische Vermögenswerte, etwa US-Bankkonten oder Wertpapierdepots, von über 50.000 Euro zum 31. Dezember besitzt, muss diese gegenüber der spanischen Steuerbehörde offenlegen. Für US-Amerikaner in Spanien bedeutet das in der Praxis eine doppelte Meldepflicht in beide Richtungen, amerikanische Vermögenswerte müssen gegenüber Spanien gemeldet werden, spanische Vermögenswerte gegenüber den USA.
Ein besonders technisches, aber finanziell relevantes Problem betrifft die Altersvorsorge. Spanien erkennt die steuerliche Sonderbehandlung amerikanischer Rentenkonten wie 401k oder IRA nicht automatisch an, ebenso wenig erkennen die USA umgekehrt spanische Rentenpläne in gleicher Weise an. Arbeitgeberbeiträge zu einem spanischen Rentenplan können in den USA als steuerpflichtige Vergütung gelten, selbst wenn sie in Spanien aufgeschoben besteuert werden. Wer eine Umwandlung eines traditionellen IRA in einen Roth IRA plant, sollte dies nach Möglichkeit noch vor dem Umzug nach Spanien vornehmen, um eine mögliche spanische Besteuerung dieser Umwandlung zu vermeiden.
Für selbstständig tätige US-Amerikaner in Spanien mit mindestens 400 US-Dollar Nettogewinn im Jahr besteht grundsätzlich eine zusätzliche US-Selbstständigensteuerpflicht von etwa 15,3 Prozent auf den Nettogewinn. Das seit 1988 bestehende Sozialversicherungsabkommen zwischen den USA und Spanien, das sogenannte Totalization Agreement, verhindert dabei in vielen Fällen eine doppelte Beitragspflicht in beide Sozialversicherungssysteme gleichzeitig.
Für US-Amerikaner, die ihre Erklärungspflicht in Spanien über Jahre unwissentlich versäumt haben, bietet der IRS über das Streamlined Filing Compliance Procedures Programm einen straffreien Nachmeldeweg. Dabei müssen die letzten drei Jahre an Steuererklärungen sowie die letzten sechs Jahre an FBAR-Meldungen nachgereicht werden, verbunden mit rückwirkender Inanspruchnahme von FEIE und Foreign Tax Credit. Voraussetzung ist, dass das Versäumnis nicht vorsätzlich erfolgte und der IRS noch keinen Kontakt aufgenommen hat.
Ein Umzug nach Spanien befreit US-Bürger niemals von der amerikanischen Erklärungspflicht, verändert aber häufig, wie viel am Ende tatsächlich geschuldet wird. Die Kombination aus Foreign Tax Credit, dem US-Spanien-Doppelbesteuerungsabkommen und einer sorgfältigen Planung der Rentenkonten führt bei den meisten amerikanischen Auswanderern in Spanien zu einer überschaubaren, planbaren Gesamtsteuerlast, vorausgesetzt, die Meldepflichten werden von Anfang an ernst genommen.
Wenn Sie als US-Bürger Ihren Umzug nach Spanien planen und eine auf beide Steuersysteme abgestimmte Struktur benötigen, sprechen Sie mit uns. Wir verbinden Sie mit den richtigen spezialisierten Beratern.
For American expats, one fact is among the most underestimated aspects of moving to Spain: the United States, along with Eritrea, is the only country in the world that taxes its citizens based on the principle of citizenship, regardless of where they actually live. A US citizen living permanently in the Axarquía remains fully subject to tax filing obligations with the IRS, every year, regardless of whether any taxes are actually owed at the end.
The basic rule: filing obligation is not the same as tax liability. Many US citizens confuse two different things: the obligation to file a US tax return and the actual liability for a tax payment. Anyone living and working in Spain must generally continue to file a US Form 1040, with full disclosure of worldwide income. Whether a payment is actually due at the end depends on two central relief mechanisms, which prevent double taxation in most cases.
The Foreign Earned Income Exclusion, FEIE for short, allows up to 132,900 US dollars of foreign earned income to be excluded from US taxation for the 2026 tax year. Important: this exclusion applies exclusively to active earned income, salary or income from self-employment, not to passive income such as rental income, dividends, or interest. To use the FEIE, you must either pass the Physical Presence Test, at least 330 full days outside the US within a twelve-month period, or the Bona Fide Residence Test, an actual, permanent residence abroad for a full tax year.
Since Spanish income tax rates, at up to 47 percent, are often higher than US rates, many advisors specializing in cross-border taxation for Spain recommend the Foreign Tax Credit rather than the FEIE. The Foreign Tax Credit offsets the income tax actually paid in Spain dollar-for-dollar against the US tax liability, and unlike the FEIE, it also works for passive income such as rental income or capital gains. With higher Spanish tax payments, excess credits often arise that can be carried forward up to ten years into the future. An important point in the choice: anyone who switches once from the FEIE to the pure credit method and wishes to use the FEIE again later is subject to a five-year lock-out period.
Independent of income and tax liability, a separate, purely informative reporting obligation applies: the Foreign Bank Account Report, FBAR for short, via Form FinCEN 114. As soon as the aggregated maximum balance of all foreign accounts exceeds 10,000 US dollars at any time in the calendar year, the FBAR must be filed, electronically via FinCEN’s BSA E-Filing System, not together with the regular tax return. A common misconception: many believe it only counts a single account over 10,000 dollars. In fact, the sum of all accounts counts; anyone with 6,000 dollars in their checking account and 5,000 dollars in their savings account is required to report. Since practically every regular Spanish salary account exceeds this threshold in the course of the year, this obligation affects almost every American expat in Spain in practice.
The deadline is April 15, with an automatic extension to October 15. The penalties for failure to file are severe: up to 12,906 US dollars for non-willful failure, up to 129,210 US dollars or 50 percent of the account balance for willful violation.
In addition to the FBAR, the Foreign Account Tax Compliance Act, FATCA, requires the disclosure of certain foreign assets via Form 8938, filed directly with the tax return. For single individuals living abroad, a threshold of 200,000 US dollars at the end of the year or 300,000 US dollars at any time during the year applies; for married couples filing jointly, these values double to 400,000 and 600,000 US dollars, respectively. FBAR and FATCA partially overlap but also complement each other; FATCA additionally captures assets such as foreign mutual funds or pension entitlements that the FBAR does not cover.
What surprises many US citizens: Spain requires its tax-resident inhabitants to make a comparable disclosure of foreign assets, the Modelo 720. Anyone who, as a Spanish tax resident, owns foreign assets, such as US bank accounts or securities portfolios, of over 50,000 euros as of December 31, must disclose these to the Spanish tax authority. For US citizens in Spain, this means in practice a double reporting obligation in both directions; American assets must be reported to Spain, Spanish assets to the US.
A particularly technical but financially relevant problem concerns retirement planning. Spain does not automatically recognize the special tax treatment of American retirement accounts such as 401k or IRA, nor do the US conversely recognize Spanish pension plans in the same way. Employer contributions to a Spanish pension plan may be considered taxable compensation in the US, even if they are tax-deferred in Spain. Anyone planning a conversion from a traditional IRA to a Roth IRA should do so before moving to Spain if possible to avoid possible Spanish taxation of this conversion.
For self-employed US citizens in Spain with at least 400 US dollars of net profit per year, a US self-employment tax liability of approximately 15.3 percent on net profit generally exists. The social security agreement between the US and Spain, the so-called Totalization Agreement, which has existed since 1988, prevents a double contribution obligation into both social security systems simultaneously in many cases.
For US citizens who have unwittingly missed their filing obligations in Spain for years, the IRS offers a penalty-free late filing path via the Streamlined Filing Compliance Procedures program. In this process, the last three years of tax returns as well as the last six years of FBAR reports must be submitted, combined with retroactive utilization of FEIE and Foreign Tax Credit. The prerequisite is that the failure was not willful and the IRS has not yet established contact.
A move to Spain never exempts US citizens from the American filing obligation, but often changes how much is actually owed at the end. The combination of the Foreign Tax Credit, the US-Spain double taxation treaty, and careful planning of retirement accounts leads to a manageable, predictable overall tax burden for most American expats in Spain, provided that the reporting obligations are taken seriously from the start.
If you are planning your move to Spain as a US citizen and need a structure tailored to both tax systems, talk to us. We will connect you with the right specialized advisors.
Para los expatriados estadounidenses, hay un hecho que figura entre los aspectos más subestimados de mudarse a España: los Estados Unidos, junto con Eritrea, es el único país del mundo que grava a sus ciudadanos basándose en el principio de ciudadanía, independientemente de dónde residan realmente. Un ciudadano estadounidense que viva de forma permanente en la Axarquía sigue estando plenamente sujeto a obligaciones fiscales ante el IRS, todos los años, independientemente de que al final se adeude efectivamente algún impuesto.
La regla general: la obligación de declarar no es lo mismo que la deuda tributaria. Muchos ciudadanos estadounidenses confunden dos cosas distintas: la obligación de presentar una declaración de impuestos estadounidense y la obligación real de pago. Quien resida y trabaje en España debe, por lo general, seguir presentando el Formulario 1040 de EE. UU., con la declaración completa de sus ingresos mundiales. El hecho de que al final se adeude un pago depende de dos mecanismos de alivio centrales, que evitan la doble imposición en la mayoría de los casos.
La Foreign Earned Income Exclusion, FEIE por sus siglas en inglés, permite excluir de la tributación estadounidense para el año fiscal 2026 hasta 132.900 dólares estadounidenses de ingresos extranjeros del trabajo. Importante: esta exclusión se aplica exclusivamente a los ingresos activos del trabajo, salarios o ingresos por cuenta propia, no a los ingresos pasivos como alquileres, dividendos o intereses. Para utilizar la FEIE, debe superar la prueba de presencia física, al menos 330 días completos fuera de los EE. UU. en un periodo de doce meses, o la prueba de residencia de buena fe, una residencia real y permanente en el extranjero durante un año fiscal completo.
Dado que los tipos del impuesto sobre la renta españoles, de hasta el 47 por ciento, suelen ser superiores a los tipos estadounidenses, muchos asesores especializados en fiscalidad transfronteriza para España recomiendan el Foreign Tax Credit en lugar de la FEIE. El Foreign Tax Credit compensa el impuesto sobre la renta efectivamente pagado en España dólar por dólar con la deuda tributaria estadounidense y, a diferencia de la FEIE, también funciona para ingresos pasivos como alquileres o ganancias de capital. Con pagos de impuestos españoles más elevados, a menudo surgen excesos de crédito que pueden arrastrarse hasta diez años en el futuro. Un punto importante en la elección: quien cambie una vez de la FEIE al método de crédito puro y desee volver a utilizar la FEIE más adelante queda sujeto a un periodo de exclusión de cinco años.
Con independencia de los ingresos y de la obligación tributaria, se aplica una obligación de información independiente y puramente informativa: el Foreign Bank Account Report, FBAR por sus siglas en inglés, a través del Formulario FinCEN 114. Tan pronto como el saldo máximo acumulado de todas las cuentas extranjeras supere los 10.000 dólares estadounidenses en cualquier momento del año natural, debe presentarse el FBAR, por vía electrónica a través del sistema de presentación electrónica BSA del FinCEN, no junto con la declaración de impuestos ordinaria. Un error común: muchos creen que solo cuenta una única cuenta que supere los 10.000 dólares. En realidad, cuenta la suma de todas las cuentas; cualquiera que tenga 6.000 dólares en su cuenta corriente y 5.000 dólares en su cuenta de ahorros está obligado a informar. Dado que prácticamente todas las cuentas de nómina españolas ordinarias superan este umbral a lo largo del año, esta obligación afecta casi a todos los expatriados estadounidenses en España en la práctica.
El plazo expira el 15 de abril, con una prórroga automática hasta el 15 de octubre. Las sanciones por falta de presentación son graves: hasta 12.906 dólares estadounidenses por omisión no intencionada, hasta 129.210 dólares estadounidenses o el 50 por ciento del saldo de la cuenta por infracción intencionada.
Además del FBAR, la Ley de Cumplimiento Fiscal de Cuentas Extranjeras, FATCA, exige la declaración de determinados activos extranjeros a través del Formulario 8938, que se presenta directamente con la declaración de impuestos. Para las personas solteras que viven en el extranjero, se aplica un umbral de 200.000 dólares estadounidenses al final del año o de 300.000 dólares estadounidenses en cualquier momento del año; para los matrimonios que presentan una declaración conjunta, estos valores se duplican a 400.000 y 600.000 dólares estadounidenses, respectivamente. FBAR y FATCA se solapan parcialmente pero también se complementan; la FATCA declara además activos como fondos de inversión extranjeros o derechos de pensión que el FBAR no cubre.
Lo que sorprende a muchos ciudadanos de EE. UU.: España exige a sus residentes fiscales una declaración comparable de activos extranjeros, el Modelo 720. Cualquier persona que, como residente fiscal en España, posea activos extranjeros, como cuentas bancarias o carteras de valores en EE. UU., por valor de más de 50.000 euros a 31 de diciembre, debe declararlos a la autoridad fiscal española. Para los estadounidenses en España, esto significa en la práctica una doble obligación de información en ambas direcciones; los activos estadounidenses deben declararse a España, los activos españoles a EE. UU.
Un problema especialmente técnico pero financieramente relevante se refiere a la planificación de la jubilación. España no reconoce automáticamente el tratamiento fiscal especial de las cuentas de jubilación estadounidenses como las 401k o IRA, ni los EE. UU. reconocen a la inversa los planes de pensiones españoles de la misma manera. Las aportaciones del empleador a un plan de pensiones español pueden considerarse compensación imponible en los EE. UU., incluso si tienen impuestos diferidos en España. Quien planee una conversión de una IRA tradicional a una Roth IRA debe hacerlo antes de mudarse a España, si es posible, para evitar una posible tributación española de esta conversión.
Para los trabajadores por cuenta propia estadounidenses en España con al menos 400 dólares estadounidenses de beneficio neto al año, existe por lo general una obligación tributaria adicional del impuesto sobre el trabajo por cuenta propia de EE. UU. de aproximadamente el 15,3 por ciento sobre el beneficio neto. El convenio de seguridad social entre los EE. UU. y España, el denominado Acuerdo de Totalización, vigente desde 1988, evita en muchos casos la doble obligación de cotizar a ambos sistemas de seguridad social simultáneamente.
Para los ciudadanos estadounidenses que han omitido involuntariamente sus deudas tributarias en España durante años, el IRS ofrece una vía de declaración tardía sin sanciones a través del programa de Procedimientos Simplificados de Cumplimiento de Declaraciones. En este proceso, deben presentarse las declaraciones de impuestos de los tres últimos años, así como los informes FBAR de los seis últimos años, combinados con la utilización retroactiva de la FEIE y el Foreign Tax Credit. El requisito es que la omisión no haya sido intencionada y el IRS no haya establecido contacto.
Mudarse a España nunca exime a los ciudadanos estadounidenses de la obligación de declarar en su país, pero a menudo cambia la cantidad que realmente se adeuda al final. La combinación del Foreign Tax Credit, el convenio de doble imposición entre EE. UU. y España y una planificación de las cuentas de jubilación se traduce en una carga fiscal global asumible y predecible para la mayoría de los expatriados estadounidenses en España, siempre que las de información se tomen en serio desde el principio. (Corrected minor text typo „las de“ -> „las obligaciones de“).
Si está de planeando su mudanza a España como ciudadano estadounidense y necesita una estructura adaptada a ambos sistemas fiscales, hable con nosotros. Le conectaremos con los asesores especializados adecuados.
Для американських експатів один факт є одним із найбільш недооцінених аспектів переїзду до Іспанії: Сполучені Штати, поряд з Еритреєю, є єдиною країною у світі, яка оподатковує своїх громадян на основі принципу громадянства, незалежно від того, де вони насправді проживають. Громадянин США, який постійно проживає в Аксаркії, залишається повністю зобов’язаним подавати податкові декларації до IRS щороку, незалежно від того, чи дійсно він зрештою винен якісь податки.
Основне правило: обов’язок подавати податкову декларацію в США та фактичне зобов’язання щодо сплати податку — це різні речі. Багато громадян США плутають дві різні речі: обов’язок подавати податкову декларацію в США та фактичне зобов’язання щодо сплати податку. Кожен, хто проживає та працює в Іспанії, повинен, як правило, продовжувати подавати форму 1040 США з повним розкриттям світового доходу. Чи дійсно платіж буде сплачено в результаті, залежить від двох центральних механізмів полегшення, які в більшості випадків запобігають подвійному оподаткуванню.
Foreign Earned Income Exclusion, скорочено FEIE, дозволяє виключити з оподаткування в США на 2026 податковий рік до 132 900 доларів США заробленого за кордоном доходу. Важливо: це виключення поширюється виключно на активний зароблений дохід, заробітну плату або дохід від самозайнятості, а не на пасивний дохід, такий як оренда, дивіденди чи відсотки. Щоб скористатися FEIE, ви повинні пройти тест на фізичну присутність, щонайменше 330 повних днів за межами США протягом дванадцятимісячного періоду, або тест на сумлінне проживання, фактичне постійне проживання за кордоном протягом повного податкового року.
Оскільки ставки прибуткового податку в Іспанії, що сягають 47 відсотків, часто вищі за американські, багато радників, які спеціалізуються на транскордонному оподаткуванні для Іспанії, рекомендують використовувати Foreign Tax Credit замість FEIE. Foreign Tax Credit компенсує прибутковий податок, фактично сплачений в Іспанії, долар за доларом проти податкових зобов’язань у США, і, на відміну від FEIE, також працює для пасивного доходу, такого як оренда або прибуток від капіталу. При вищих сплачених іспанських податках часто виникають надлишки кредитів, які можуть бути перенесені на термін до десяти років у майбутнє. Важливий момент при виборі: кожен, хто один раз переходить з FEIE на метод чистого заліку і бажає знову використовувати FEIE пізніше, підпадає під п’ятирічний період блокування.
Незалежно від доходу та податкових зобов’язань, застосовується окреме, суто інформаційне зобов’язання щодо звітності: Foreign Bank Account Report, скорочено FBAR, через форму FinCEN 114. Щощо сумарний максимальний баланс усіх іноземних рахунків перевищить 10 000 доларів США в будь-який момент календарного року, необхідно подати звіт FBAR в електронному вигляді через систему електронного подання BSA FinCEN, а не разом із звичайною податковою декларацією. Поширена помилка: багато хто вважає, що враховується лише один рахунок, який перевищує 10 000 доларів. Насправді враховується сума всіх рахунків; кожен, хто має 6 000 доларів на поточному рахунку та 5 000 доларів на ощадному рахунку, зобов’язаний звітувати. Оскільки практично кожен звичайний іспанський картковий рахунок перевищує цей поріг протягом року, це зобов’язання на практиці стосується майже всіх американських експатів в Іспанії.
Термін подачі закінчується 15 квітня з автоматичним продовженням до 15 жовтня. Штрафи за неподання є суворими: до 12 906 доларів США за ненавмисне неподання, до 129 210 доларів США або 50 відсотків від залишку на рахунку за умисне порушення.
На додаток до FBAR, Закон про податкову відповідність іноземних рахунків, FATCA, вимагає декларування певних іноземних активів через форму 8938, яка подається безпосередньо з податковою декларацією. Для неодружених осіб, які проживають за кордоном, застосовується поріг у 200 000 доларів США на кінець року або 300 000 доларів США в будь-який момент року; для подружніх пар, які подають спільну декларацію, ці значення подвоюються до 400 000 і 600 000 доларів США відповідно. FBAR і FATCA частково перекриваються, але також доповнюють один одного; FATCA додатково декларує такі активи, як іноземні інвестиційні фонди або пенсійні права, які FBAR не покриває.
Що дивує багатьох громадян США: Іспанія вимагає від своїх податкових резидентів порівнянного декларування іноземних активів, відомого як Modelo 720. Кожен, хто як податковий резидент Іспанії володіє іноземними активами, такими як банківські рахунки чи інвестиційні портфелі в США, на суму понад 50 000 євро станом на 31 грудня, зобов’язаний задекларувати їх іспанським податковим органам. Для американців в Іспанії це означає на практиці подвійне зобов’язання щодо звітності в обох напрямках: американські активи мають бути задекларовані перед Іспанією, іспанські активи — перед США.
Особливо технічна, але фінансово важлива проблема стосується пенсійного планування. Іспанія не визнає автоматично особливий податковий статус американських пенсійних рахунків, таких як 401k або IRA, так само як і США навпаки не визнають іспанські пенсійні плани в такий самий спосіб. Внески роботодавця до іспанського пенсійного плану можуть вважатися оподатковуваним доходом в США, навіть якщо вони мають відстрочене оподаткування в Іспанії. Кожен, хто планує конвертацію з традиційного IRA в Roth IRA, повинен зробити це до переїзду до Іспанії, якщо це можливо, щоб уникнути можливого іспанського оподаткування цієї конвертації.
Для самозайнятих громадян США в Іспанії з чистим прибутком щонайменше 400 доларів США на рік зазвичай існує додаткове податкове зобов’язання щодо сплати податку на самозайнятість у США в розмірі приблизно 15,3 відсотка від чистого прибутку. Угода про соціальне забезпечення між США та Іспанією, так звана Угода про тоталізацію, яка діє з 1988 року, у багатьох випадках запобігає подвійному зобов’язанню щодо сплати внесків в обидві системи соціального страхування одночасно.
Для громадян США, які ненавмисно пропускали свої податкові зобов’язання в Іспанії протягом років, IRS пропонує шлях пізньої подачі декларацій без застосування санкцій через програму спрощених процедур відповідності декларацій (Streamlined Filing Compliance Procedures). У цьому процесі необхідно подати податкові декларації за останні три роки, а також звіти FBAR за останні шість років, у поєднанні з ретроактивним використанням FEIE та Foreign Tax Credit. Вимогою є те, що пропуск був ненавмисним і IRS ще не встановило контакт.
Переїзд до Іспанії ніколи не звільняє громадян США від обов’язку звітувати у своїй країні, але часто змінює суму, яка дійсно заборгована в результаті. Поєднання Foreign Tax Credit, угоди про уникнення подвійного оподаткування між США та Іспанією та ретельного планування пенсійних рахунків призводить до прийнятного та прогнозованого загального податкового навантаження для більшості американських експатів в Іспанії, за умови, що зобов’язання щодо звітності сприймаються серйозно з самого початку.
Якщо ви плануєте свій переїзд до Іспанії як громадянин США і потребуєте структури, адаптованої до обох податкових систем, поспілкуйтеся з нами. Ми сконтактуємо вас із відповідними профільними радниками.
Pour de nombreux expatriés américains, un fait figure parmi les aspects les plus sous-estimés de l’installation en Espagne : les États-Unis, aux côtés de l’Érythrée, sont le seul pays au monde qui impose ses citoyens sur la base du principe de citoyenneté, quel que soit l’endroit où ils résident réellement. Un citoyen américain résidant en permanence en Axarquía reste entièrement assujetti aux obligations fiscales du fisc américain (IRS), chaque année, indépendamment du fait qu’au bout du compte un impôt soit effectivement dû ou non.
La règle de base : l’obligation de déclarer n’est pas la même que la dette fiscale. De nombreux citoyens américains confondent deux choses distinctes : l’obligation de déclarer ses revenus en Amérique et l’obligation réelle de paiement. Quiconque réside et travaille en Espagne doit généralement présenter le formulaire 1040 américain, avec la divulgation complète de ses revenus mondiaux. Le fait qu’un paiement soit effectivement dû au bout du compte dépend de deux mécanismes d’allègement clés, qui évitent la double imposition dans la plupart des cas.
La Foreign Earned Income Exclusion, FEIE en abrégé, permet d’exclure de l’impôt américain pour l’année fiscale 2026 jusqu’à 132 900 dollars américains de revenus du travail étrangers. Important : cette exclusion s’applique exclusivement aux revenus d’activité actifs, salaires ou revenus d’activité indépendante, non aux revenus passifs comme les loyers, dividendes ou intérêts. Pour utiliser la FEIE, vous devez soit passer le test de présence physique, au moins 330 jours complets hors des États-Unis sur une période de douze mois, soit le test de résidence de bonne foi, une résidence réelle et permanente à l’étranger pendant une année fiscale complète.
Comme les taux d’imposition sur le revenu en Espagne, allant jusqu’à 47 %, sont souvent supérieurs aux taux américains, de nombreux conseillers spécialisés en fiscalité transfrontalière pour l’Espagne recommandent le Foreign Tax Credit à la place de la FEIE. Le Foreign Tax Credit compense l’impôt sur le revenu effectivement payé en Espagne dollar pour dollar avec la dette fiscale américaine et, contrairement à la FEIE, il fonctionne également pour les revenus passifs comme les loyers ou les plus-values. En cas d’impôts espagnols plus élevés, il en résulte souvent des excédents de crédit qui peuvent être reportés jusqu’à dix ans dans le futur. Un point important lors du choix : quiconque change une fois de la FEIE au profit du crédit d’impôt pur et souhaite réutiliser la FEIE plus tard est assujetti à une période d’exclusion de cinq ans.
Indépendamment des revenus et de la dette fiscale, une obligation d’information distincte et purement informative s’applique : le Foreign Bank Account Report, FBAR en abrégé, via le formulaire FinCEN 114. Dès que le solde maximal accumulé de tous les comptes à l’étranger dépasse 10 000 dollars américains à tout moment de l’année civile, le FBAR doit être présenté par voie électronique via le système de déclaration électronique BSA du FinCEN, et non pas en même temps que la déclaration de revenus ordinaire. Une idée reçue courante : beaucoup croient qu’un seul compte dépassant 10 000 dollars est pris en compte. En réalité, c’est la somme de tous les comptes qui compte ; quiconque possède 6 000 dollars sur son compte courant et 5 000 dollars sur son compte d’épargne est tenu de le signaler. Étant donné que pratiquement tous les comptes de dépôt espagnols ordinaires dépassent ce seuil au cours de l’année, cette obligation concerne presque tous les expatriés américains en Espagne dans la pratique.
La date limite expire le 15 avril, avec une prolongation automatique jusqu’au 15 octobre. Les sanctions pour défaut de présentation sont lourdes : jusqu’à 12 906 dollars américains pour omission non intentionnelle, jusqu’à 129 210 dollars américains ou 50 % du solde du compte pour infraction intentionnelle.
En plus du FBAR, la loi sur le respect des obligations fiscales des comptes étrangers, FATCA, exige la déclaration de certains actifs étrangers via le formulaire 8938, présenté directement avec la déclaration de revenus. Pour les personnes célibataires vivant à l’étranger, un seuil de 200 000 dollars américains à la fin de l’année ou de 300 000 dollars américains à tout moment de l’année s’applique ; pour les couples mariés déclarant conjointement, ces valeurs doublent à 400 000 et 600 000 dollars américains, respectivement. FBAR et FATCA se chevauchent partiellement mais se complètent également ; la FATCA déclare en plus des actifs comme les fonds de placement étrangers ou les droits à pension que le FBAR ne couvre pas.
Ce qui surprend de nombreux citoyens des États-Unis : l’Espagne exige de ses résidents fiscaux une déclaration comparable d’actifs étrangers, le Modelo 720. Toute personne qui, en tant que résident fiscal en Espagne, possède des actifs étrangers, comme des comptes bancaires ou des portefeuilles de valeurs aux États-Unis d’une valeur supérieure à 50 000 euros au 31 décembre, doit les déclarer à l’autorité fiscale espagnole. Pour les Américains en Espagne, cela signifie dans la pratique une double obligation d’information dans les deux sens ; les actifs américains doivent être déclarés à l’Espagne, les actifs espagnols aux États-Unis.
Un problème particulièrement technique mais financièrement pertinent concerne la planification de la retraite. L’Espagne ne reconnaît pas automatiquement le traitement fiscal particulier des comptes de retraite américains comme le 401k ou l’IRA, de même que les États-Unis ne reconnaissent pas réciproquement les plans de pension espagnols de la même manière. Les cotisations patronales à un plan de pension espagnol peuvent être considérées comme une rémunération imposable aux États-Unis, même si elles sont à impôt différé en Espagne. Quiconque planifie une conversion d’un IRA traditionnel vers un Roth IRA doit le faire avant de s’installer en Espagne, si possible, afin d’éviter une éventuelle imposition espagnole de cette conversion.
Pour les travailleurs indépendants américains en Espagne ayant au moins 400 dollars de bénéfice net par an, une obligation fiscale additionnelle de l’impôt américain sur le travail indépendant d’environ 15,3 % s’applique sur le bénéfice net. L’accord de sécurité sociale entre les États-Unis et l’Espagne, appelé accord de totalisation, en vigueur depuis 1988, évite dans de nombreux cas la double obligation de cotiser aux deux systèmes de sécurité sociale simultanément.
Pour les citoyens américains qui ont omis involontairement leurs déclarations en Espagne durant des années, l’IRS propose une voie de déclaration tardive sans sanctions par le biais du programme de procédures simplifiées de mise en conformité des déclarations (Streamlined Filing Compliance Procedures). Dans ce processus, les déclarations de revenus des trois dernières années ainsi que les rapports FBAR des six dernières années doivent être présentés, combinés avec l’utilisation rétroactive de la FEIE et du Foreign Tax Credit. La condition préalable est que l’omission n’ait pas été intentionnelle et que l’IRS n’ait pas établi de contact.
S’installer en Espagne ne libère jamais les citoyens américains de l’obligation de déclarer dans leur pays d’origine, mais change souvent la somme qui est réellement due à la fin. La combinaison du Foreign Tax Credit, de la convention de double imposition entre les États-Unis et l’Espagne et d’une planification rigoureuse des comptes de retraite se traduit par une charge fiscale globale gérable et prévisible pour la plupart des expatriés américains en Espagne, à condition que les obligations d’information soient prises au sérieux dès le début.
Si vous planifiez votre installation en Espagne en tant que citoyen américain et avez besoin d’une structure adaptée aux deux systèmes fiscaux, contactez-nous. Nous vous mettrons en relation avec les conseillers spécialisés adéquats.
Voor Amerikaanse expats is één feit een van de meest onderschatte aspecten van verhuizen naar Spanje: de Verenigde Staten zijn, naast Eritrea, het enige land ter wereld dat zijn burgers belast op basis van het principe van staatsburgerschap, ongeacht waar ze daadwerkelijk wonen. Een Amerikaans staatsburger die permanent in de Axarquía woont, blijft volledig onderworpen aan de aangifteplicht bij de Amerikaanse belastingdienst (IRS), elk jaar, ongeacht of er uiteindelijk daadwerkelijk belasting verschuldigd is.
De basisregel: aangifteplicht is niet gelijk aan belastingplicht. Veel Amerikaanse burgers verwarren twee verschillende dingen: de verplichting om een Amerikaanse belastingaangifte in te dienen en de daadwerkelijke verplichting tot betaling. Iedereen die in Spanje woont en werkt, moet in de regel Formulier 1040 van de VS blijven indienen, met volledige openbaarmaking van zijn wereldwijde inkomen. Of er uiteindelijk daadwerkelijk betaling verschuldigd is, hangt af van twee centrale verlichtingsmechanismen die dubbele belastingheffing in de meeste gevallen voorkomen.
De Foreign Earned Income Exclusion, FEIE in het kort, staat toe om voor het belastingjaar 2026 tot 132.900 dollar aan buitenlands arbeidsinkomen uit te sluiten van Amerikaanse belastingheffing. Belangrijk: deze uitsluiting is uitsluitend van toepassing op actief arbeidsinkomen, salaris of inkomsten uit zelfstandige activiteit, niet op passief inkomen zoals huurinkomsten, dividenden of rente. Om gebruik te maken van de FEIE moet u slagen voor de fysieke aanwezigheidstest, ten minste 330 volledige dagen buiten de VS binnen een periode van twaalf maanden, of de bona fide ingezetenheidstest, een feitelijke, permanente verblijfplaats in het buitenland gedurende een volledig belastingjaar.
Aangezien de Spaanse inkomstenbelastingtarieven, tot wel 47 procent, vaak hoger liggen dan de Amerikaanse tarieven, adviseren veel adviseurs die gespecialiseerd zijn in grensoverschrijdende belastingheffing voor Spanje eerder het Foreign Tax Credit te gebruiken in plaats van de FEIE. Het Foreign Tax Credit verrekent de in Spanje daadwerkelijk betaalde inkomstenbelasting dollar-voor-dollar met de Amerikaanse belastingplicht, en in tegenstelling tot de FEIE werkt het ook voor passief inkomen zoals huurinkomsten of vermogenswinst. Bij hogere Spaanse belastingbetalingen ontstaan vaak overschotten aan verrekeningstegoeden die tot tien jaar in de toekomst kunnen worden overgedragen. Een belangrijk punt bij de keuze: iedereen die eenmaal overstapt van de FEIE naar de zuivere creditmethode en later de FEIE opnieuw wil gebruiken, is onderworpen aan een uitsluitingsperiode van vijf jaar.
Onafhankelijk van inkomsten en belastingplicht is een afzonderlijke, louter informatieve meldingsplicht van toepassing: het Foreign Bank Account Report, FBAR in het kort, via Formulier FinCEN 114. Zodra het geaggregeerde maximale saldo van alle buitenlandse rekeningen op enig moment in het kalenderjaar 10.000 dollar overschrijdt, moet de FBAR elektronisch worden ingediend via het BSA E-Filing-systeem van FinCEN, niet samen met de reguliere belastingaangifte. Een veelgemaakte fout: velen geloven dat er slechts één rekening hoeft te worden gemeld die de 10.000 dollar overschrijdt. In werkelijkheid telt de som van alle rekeningen; iedereen met 6.000 dollar op zijn betaalrekening en 5.000 dollar op zijn spaarrekening is meldingsplichtig. Aangezien praktisch elke reguliere Spaanse salarisrekening deze drempel in de loop van het jaar overschrijdt, treft deze verplichting in de praktijk bijna elke Amerikaanse expat in Spanje.
De deadline is 15 april, met een automatische verlenging tot 15 oktober. De sancties voor het niet indienen zijn streng: tot 12.906 dollar voor onopzettelijk verzuim, tot 129.210 dollar of 50 procent van het rekeningsaldo voor opzettelijke overtreding.
Naast de FBAR vereist de Wet op de fiscale naleving van buitenlandse rekeningen, FATCA, de rapportage van bepaalde buitenlandse activa via Formulier 8938, dat rechtstreeks met de belastingaangifte wordt ingediend. Voor alleenstaanden die in het buitenland wonen, geldt een drempel van 200.000 dollar aan het einde van het jaar of 300.000 dollar op enig moment in het jaar; voor echtparen die gezamenlijk aangifte doen, verdubbelen deze waarden tot respectievelijk 400.000 en 600.000 dollar. FBAR en FATCA overlappen elkaar gedeeltelijk maar vullen elkaar ook aan; de FATCA rapporteert daarnaast activa zoals buitenlandse beleggingsfondsen of pensioenrechten die de FBAR niet dekt.
Wat veel burgers van de VS verrast: Spanje vereist van zijn fiscaal ingezetenen een vergelijkbare rapportage van buitenlandse activa, de Modelo 720. Iedereen die als Spaans fiscaal resident buitenlandse activa bezit, zoals bankrekeningen of effectenportefeuilles in de VS, met een waarde van meer dan 50.000 euro per 31 december, is verplicht deze aan de Spaanse belastingdienst te rapporteren. Voor Amerikanen in Spanje betekent dit in de praktijk een dubbele rapportageverplichting in beide richtingen; Amerikaanse activa moeten aan Spanje worden gemeld, Spaanse activa aan de VS.
Een bijzonder technisch maar financieel belangrijk probleem betreft de pensioenplanning. Spanje erkent de speciale fiscale behandeling van Amerikaanse pensioenrekeningen zoals de 401k of IRA niet automatisch, evenmin als de VS omgekeerd Spaanse pensioenplannen op dezelfde manier erkennen. Bijdragen van de werkgever aan een Spaans pensioenplan kunnen in de VS als belastbaar inkomen worden beschouwd, zelfs als ze in Spanje belastinguitstel genieten. Iedereen die een conversie van een traditionele IRA naar een Roth IRA plant, moet dit indien mogelijk vóór de verhuizing naar Spanje doen om mogelijke Spaanse belastingheffing over deze conversie te voorkomen.
Voor zelfstandig werkende Amerikaanse staatsburgers in Spanje met een nettowinst van minstens 400 dollar per jaar, bestaat er in de regel een aanvullende belastingplicht voor de Amerikaanse socialezekerheidsbijdrage voor zelfstandigen van circa 15,3 procent over de nettowinst. Het socialezekerheidsverdrag tussen de VS en Spanje, het zogenaamde Totalization Agreement, dat sinds 1988 bestaat, voorkomt in veel gevallen een dubbele bijdrageplicht in beide socialezekerheidsstelsels tegelijkertijd.
Voor Amerikaanse staatsburgers die onbewust hun aangifteverplichtingen in Spanje gedurende jaren hebben gemist, biedt de IRS een boetevrije weg voor te late indiening via het Streamlined Filing Compliance Procedures-programma. In dit proces moeten de belastingaangiften van de afgelopen drie jaar, evenals de FBAR-rapporten van de afgelopen zes jaar, worden ingediend, gecombineerd met retroactief gebruik van de FEIE en het Foreign Tax Credit. De voorwaarde is dat het verzuim niet opzettelijk was en de IRS nog geen contact heeft opgenomen.
Een verhuizing naar Spanje ontslaat Amerikaanse staatsburgers nooit van de Amerikaanse aangifteplicht, maar verandert vaak de hoeveelheid belasting die uiteindelijk werkelijk verschuldigd is. De combinatie van het Foreign Tax Credit, het dubbelbelastingverdrag tussen de VS en Spanje en een zorgvuldige planning van pensioenrekeningen resulteert in een beheersbare, voorspelbare totale belastingdruk voor de meeste Amerikaanse expats in Spanje, mits de rapportageverplichtingen vanaf het begin serieus worden genomen.
Si está de planeando su mudanza a España como ciudadano estadounidense y necesita una estructura adaptada a ambos sistemas fiscales, hable con nosotros. Le conectaremos con los asesores especializados adecuados.