Als wir mit unserer Familie den Umzug in die Axarquía planten, war die größte Sorge nicht das Haus, nicht die Schule der Kinder, nicht einmal die Sprache. Es war Rocco, unser mittlerweile zehnjähriger Labrador, der sein ganzes Leben in einem kühlen deutschen Garten verbracht hatte. Würde er die Hitze aushalten, würde er den Flug überstehen, und würde ich als Halterin alle Papiere zusammenbekommen, bevor die Frist abläuft?
Diese Sorge ist berechtigt, aber sie ist lösbar, wenn man weiß, worauf es wirklich ankommt. Genau deshalb teilen wir hier, was wir gelernt haben, ergänzt um die aktuellen Regeln, die seit diesem Jahr gelten.
Die wichtigste Regel, die viele erst zu spät erfahren: Dein Hund oder deine Katze muss zuerst mit einem ISO-genormten Mikrochip gekennzeichnet werden, bevor die Tollwutimpfung erfolgt. Eine Impfung, die vor dem Chippen verabreicht wurde, gilt behördlich als ungültig, selbst wenn sie im Impfpass steht. Wer diese Reihenfolge verwechselt, muss die komplette Impfprozedur wiederholen, inklusive der vorgeschriebenen Warzeit.
Nach der ersten gültigen Tollwutimpfung müssen mindestens 21 Tage vergehen, bevor das Tier reisen darf. Wer aus einem Nicht-EU-Land einreist, dessen Tollwutrisiko als nicht kontrolliert gilt, sollte sogar mit rund drei Monaten Vorlaufzeit planen, da hier zusätzlich ein Antikörpertest erforderlich sein kann.
Wer aus einem EU-Land nach Spanien zieht, benötigt den EU-Heimtierausweis, ausgestellt von einem dafür ermächtigten Tierarzt. Er gilt lebenslang, solange die eingetragenen Gesundheitsdaten, allen voran die Tollwutimpfung, aktuell bleiben.
Wer aus einem Land außerhalb der EU einreist, etwa aus Großbritannien, den USA oder der Schweiz, braucht stattdessen eine EU-Tiergesundheitsbescheinigung, ausgestellt von einem amtlichen Tierarzt im Herkunftsland. Diese darf bei der Einreise nicht älter als zehn Tage sein, was die Planung deutlich enger macht als beim EU-Heimtierausweis.
Seit April 2026 gilt EU-weit eine neue Obergrenze: Pro Fahrzeug oder Reisenden dürfen maximal fünf Heimtiere mitreisen, mit Ausnahmen für angemeldete Wettbewerbe oder Ausstellungen. Für Familien mit einem oder zwei Tieren ändert sich dadurch im Alltag wenig, relevant wird es vor allem für Züchter oder Mehrfachhalter.
Ab Oktober 2026 werden zudem neue, standardisierte Tiergesundheitsbescheinigungen verpflichtend, mit einem zusätzlichen Herkunftscode, der Kontrollen an der Grenze erleichtern soll. Bereits ausgestellte Dokumente bleiben zunächst gültig, aber ein Check beim Tierarzt vor der Reise lohnt sich, damit keine veraltete Vorlage genutzt wird.
Ich habe selbst erlebt, wie eine andere Familie am Gate in Málaga zurückgewiesen wurde, weil die Tiergesundheitsbescheinigung ihrer Katze zwölf statt der erlaubten zehn Tage alt war. Zwei Tage. Das reichte, um den kompletten Reiseplan über den Haufen zu werfen und die Katze für eine Woche in Quarantäne unterzubringen, mit allen Kosten, die dabei entstanden.
Diese Geschichte zeigt, warum wir bei jeder Familie, die mit Haustier auswandert, auf einen einfachen Grundsatz bestehen: Plane die Papiere so, als wäre der Puffer null. Denn genau das ist er in der Praxis oft.
Nach der Ankunft ist der nächste Schritt die lokale Registrierung deines Hundes in der jeweiligen Gemeinde, meist über das kommunale Hunderegister, sowie die Anmeldung bei einem Tierarzt vor Ort, der die spanische Krankenakte weiterführt. Die tierärztliche Versorgung in der Region ist grundsätzlich solide, mit gut ausgebildeten Praxen in Vélez-Málaga, Torre del Mar und Nerja, allerdings mit einem spürbar anderen Rhythmus, als viele Auswanderer aus ihrem Heimatland gewohnt sind: Termine laufen informeller ab, oft ohne feste Voranmeldung, dafür mit kurzen Wartezeiten.
Ein Punkt, den viele Hundehalter unterschätzen: Die Hitze in den Sommermonaten, besonders an der Küste, macht regelmäßige Zeckenprophylaxe und ausreichend Schatten zu einer echten Notwendigkeit, nicht zu einer Option. Rocco hat seine ersten Monate hier vor allem eines gelernt: Die Mittagsstunden gehören dem kühlen Fliesenboden, nicht dem Garten.
Ein Umzug mit Haustier nach Spanien ist gut machbar, aber er verzeiht keine Unachtsamkeit bei der Reihenfolge und den Fristen. Chip vor Impfung, Wartezeit einhalten, Dokumente auf den Tag genau prüfen, und für Nicht-EU-Einreisende ausreichend Vorlaufzeit einplanen. Wer das beachtet, erlebt genau das, was wir mit Rocco erleben durften: einen Hund, der heute lieber in der Axarquía in der Sonne liegt, als sich noch an den kühlen deutschen Garten zu erinnern.
Wenn ihr euren Umzug mit Haustier plant und Unterstützung bei den Papieren, Fristen oder der Ankunft vor Ort braucht, sprecht mit uns. Wir haben diesen Weg selbst mit unserem eigenen Hund erlebt.
When we planned our move to the Axarquía with our family, the biggest concern was not the house, not the children’s school, nor even the language. It was Rocco, our ten-year-old Labrador, who had spent his entire life in a cool German garden. Would he cope with the heat, would he survive the flight, and would I, as his owner, get all the paperwork together before the deadline ran out?
This concern is justified, but it is manageable if you know what really matters. That is exactly why we are sharing what we learned here, updated with the current rules that apply as of this year.
The most important rule, which many find out too late: your dog or cat must first be identified with an ISO-compliant microchip before the rabies vaccination is given. A vaccination administered before microchipping is considered invalid by the authorities, even if it is entered in the pet passport. Anyone who mixes up this order must repeat the entire vaccination procedure, including the mandatory waiting period.
After the first valid rabies vaccination, at least 21 days must pass before the pet is allowed to travel. Those entering from a non-EU country whose rabies risk is considered uncontrolled should plan with about three months of lead time, as an antibody titration test may also be required.
Those moving to Spain from an EU country require the EU pet passport, issued by an authorized veterinarian. It is valid for life, as long as the recorded health data, especially the rabies vaccination, remains current.
Those entering from outside the EU, such as the UK, the USA, or Switzerland, require an EU pet health certificate instead, issued by an official veterinarian in the country of origin. This must not be more than ten days old upon entry, which makes planning much tighter than with the EU pet passport.
Since April 2026, a new EU-wide limit has applied: a maximum of five pets may travel per vehicle or passenger, with exceptions for registered competitions or exhibitions. For families with one or two pets, this changes very little in daily life, but it is highly relevant for breeders or multi-pet owners.
From October 2026, new, standardized pet health certificates will also become mandatory, with an additional code of origin designed to facilitate border controls. Already issued documents remain valid initially, but a check with the vet before traveling is worthwhile so that an outdated template is not used.
I experienced firsthand how another family was turned away at the gate in Málaga because their cat’s health certificate was twelve instead of the allowed ten days old. Two days. That was enough to throw the entire travel plan into disarray and put the cat in quarantine for a week, with all the costs that incurred.
This story shows why we insist on a simple principle for every family emigrating with a pet: plan the papers as if there were zero margin of error, because that is exactly what it often is in practice.
After arrival, the next step is the local registration of your dog in the respective municipality, usually through the local dog registry, as well as registration with a local vet who will continue the Spanish medical file. Veterinary care in the region is generally solid, with well-equipped clinics in Vélez-Málaga, Torre del Mar, and Nerja, though with a noticeably different rhythm than many expats are used to from their home country: appointments are more informal, often without a fixed booking, but with short waiting times.
One point that many dog owners underestimate: the heat in the summer months, especially on the coast, makes regular tick prophylaxis and sufficient shade a real necessity, not an option. Rocco learned one thing in particular during his first months here: the midday hours belong to the cool tiled floor, not the garden.
Moving with a pet to Spain is highly feasible, but it does not forgive carelessness with the sequence and deadlines. Chip before vaccination, respect the waiting period, check documents to the exact day, and plan sufficient lead time for non-EU travelers. Anyone who follows this will experience exactly what we did with Rocco: a dog that today prefers to lie in the sun in the Axarquía than to remember the cool German garden.
If you are planning your move with a pet and need assistance with the paperwork, deadlines, or arrival on-site, talk to us. We have experienced this path ourselves with our own dog.
Cuando planeamos nuestra mudanza a la Axarquía con nuestra familia, la mayor preocupación no era la casa, ni el colegio de los niños, ni siquiera el idioma. Era Rocco, nuestro labrador de diez años, que había pasado toda su vida en un jardín alemán fresco. ¿Soportaría el calor, sobreviviría al vuelo, y conseguiría yo, como dueña, reunir todos los papeles antes de que expirara el plazo?
Esta preocupación está justificada, pero es soluble si se sabe lo que realmente importa. Por eso compartimos aquí lo que aprendimos, actualizado con las normas vigentes a partir de este año.
La regla más importante, de la que muchos se enteran demasiado tarde: su perro o gato debe estar identificado primero con un microchip homologado por la norma ISO antes de recibir la vacuna contra la rabia. Una vacuna administrada antes de la implantación del microchip se considera inválida por las autoridades, aunque figure en la cartilla sanitaria. Quien confunda este orden deberá repetir todo el proceso de vacunación, incluido el periodo de espera obligatorio.
Tras la primera vacuna válida contra la rabia, deben transcurrir al menos 21 días antes de que el animal pueda viajar. Quienes entren desde un país no comunitario cuyo riesgo de rabia se considere no controlado deberán planificarlo incluso con unos tres meses de antelación, ya que también puede exigirse una prueba de valoración de anticuerpos.
Quienes se muden a España desde un país de la UE necesitan el pasaporte europeo para animales de compañía, expedido por un veterinario autorizado. Es válido de por vida, siempre que los datos sanitarios registrados, especialmente la vacuna de la rabia, se mantengan actualizados.
Quienes entren desde fuera de la UE, como el Reino Unido, EE. UU. o Suiza, necesitan en su lugar un certificado zoosanitario de la UE, expedido por un veterinario oficial del país de origen. Este no debe tener más de diez días de antigüedad en el momento de la entrada, lo que hace que la planificación sea mucho más ajustada que con el pasaporte europeo de animales.
Desde abril de 2026, se aplica un nuevo límite en toda la UE: se permite viajar con un máximo de cinco animales de compañía por vehículo o pasajero, con excepciones para concursos o exposiciones registrados. Para las familias con una o dos mascotas, esto cambia muy poco en el día a día, pero es muy relevante para criadores o propietarios de varios animales.
A partir de octubre de 2026, también serán obligatorios los nuevos certificados zoosanitarios normalizados, con un código de origen adicional diseñado para facilitar los controles fronterizos. Los documentos ya expedidos seguirán siendo válidos inicialmente, pero merece la pena consultar al veterinario antes de viajar para evitar utilizar una plantilla obsoleta.
Yo misma viví en carne propia cómo otra familia fue rechazada en la puerta de embarque en Málaga porque el certificado zoosanitario de su gato tenía doce días de antigüedad en lugar de los diez permitidos. Dos días. Eso bastó para desbaratar todo el plan de viaje y poner al gato en cuarentena durante una semana, con todos los costes que ello conllevó.
Esta historia demuestra por qué insistimos en un principio sencillo para cada familia que emigra con una mascota: planifique los papeles como si no hubiera margen de error, porque a menudo es exactamente así en la práctica.
Tras la llegada, el siguiente paso es el registro local de su perro en el municipio correspondiente, normalmente a través del registro canino local, así como el alta con un veterinario de la zona que continuará con el historial médico español. La atención veterinaria en la región es generalmente sólida, con clínicas bien equipadas en Vélez-Málaga, Torre del Mar y Nerja, aunque con un ritmo notablemente diferente al que muchos expatriados están acostumbrados en su país de origen: las citas son más informales, a menudo sin reserva fija, pero con cortos tiempos de espera.
Un punto que muchos propietarios de perros subestiman: el calor en los meses de verano, especialmente en la costa, hace que la profilaxis regular contra las garrapatas y disponer de suficiente sombra sean una verdadera necesidad, no una opción. Rocco aprendió una cosa en particular durante sus primeros meses aquí: las horas del mediodía pertenecen al suelo de baldosas frescas, no al jardín.
Mudarse con una mascota a España es perfectamente factible, pero no perdona descuidos con el orden y los plazos. Chip antes de la vacuna, respetar el periodo de espera, revisar los documentos al día exacto y planificar suficiente antelación para los viajeros no comunitarios. Quien siga esto vivirá exactamente lo que nosotros vivimos con Rocco: un perro que hoy prefiere tumbarse al sol en la Axarquía que recordar el jardín alemán fresco.
Si está planeando su mudanza con una mascota y necesita ayuda con el papeleo, los plazos o la llegada al lugar, hable con nosotros. Hemos vivido este camino nosotros mismos con nuestro propio perro.
Коли ми з родиною планували переїзд до Аксаркії, найбільше нас хвилював не будинок, не школа для дітей і навіть не мова. Це був Рокко, наш десятирічний лабрадор, який усе своє життя провів у прохолодному німецькому саду. Чи витримає він спеку, чи перенесе політ і чи зможу я як власниця зібрати всі документи до закінчення терміну?
Ці побоювання виправдані, але проблему можна вирішити, якщо знати, що насправді важливо. Саме тому ми ділимося тут тим, чого навчилися, з урахуванням нових правил, які діють з цього року.
Найважливіше правило, про яке багато хто дізнається занадто пізно: ваш собака чи кіт спочатку мають бути ідентифіковані за допомогою мікрочипа, який відповідає стандартам ISO, і лише після цього проводиться вакцинація проти сказу. Вакцинація, проведена до чіпування, вважається недійсною в органах влади, навіть якщо вона вписана в паспорт тварини. Кожен, хто переплутає цей порядок, мусить повторити всю процедуру вакцинації, включаючи обов’язковий період очікування.
Після першої дійсної вакцинації проти сказу має пройти щонайменше 21 день, перш ніж тварині буде дозволено подорожувати. Тим, хто в’їжджає з країни, що не входить до ЄС, чий ризик сказу вважається неконтрольованим, слід планувати поїздку приблизно за три місяці, оскільки також може знадобитися тест на визначення титру антитіл.
Для переїзду до Іспанії з країни ЄС потрібен європейський ветеринарний паспорт, виданий уповноваженим ветеринаром. Він дійсний протягом усього життя тварини, якщо записані в ньому медичні дані, особливо вакцинація проти сказу, залишаються актуальними.
Тим, хто в’їжджає з-поза меж ЄС, наприклад, з Великої Британії, США або Швейцарії, замість цього потрібен ветеринарний сертифікат здоров’я ЄС, виданий офіційним ветеринарним лікарем у країні походження. Він має бути не старшим за десять днів на момент в’їзду, що робить планування набагато жорсткішим, ніж у випадку з європейським ветеринарним паспортом.
З квітня 2026 року діє нове загальноєвропейське обмеження: дозволяється перевозити максимум п’ять домашніх тварин на один транспортний засіб або пасажира, за винятком зареєстрованих змагань чи виставок. Для сімей з одним або двома улюбленцями це мало що змінює в повсякденному житті, але це дуже актуально для заводчиків або власників кількох тварин.
З жовтня 2026 року також стануть обов’язковими нові стандартизовані сертифікати здоров’я тварин із додатковим кодом походження, покликаним полегшити прикордонний контроль. Вже видані документи спочатку залишатимуться чинними, але перед поїздкою варто проконсультуватися з ветеринаром, щоб не використовувати застарілий шаблон.
Я сама бачила, як іншу родину не пустили на посадку в Малазі, тому що ветеринарний сертифікат їхньої кішки був дванадцятиденної давності замість дозволених десяти днів. Два дні. Цього виявилося достатньо, щоб зірвати весь план подорожі та помістити кішку на карантин на тиждень, з усіма супутніми витратами.
Ця історія показує, чому ми наполягаємо на простому принципі для кожної родини, яка емігрує з твариною: плануйте документи так, ніби у вас взагалі немає права на помилку, бо на практиці часто саме так і є.
Після прибуття наступним кроком є місцева реєстрація вашого собаки в муніципалітеті, зазвичай через місцевий реєстр собак, а також реєстрація у ветеринара, який продовжить ведення іспанської медичної картки. Ветеринарна допомога в регіоні є якісною, з добре обладнаними клініками у Велес-Малазі, Торре-дель-Мар та Нерсі, хоча і з помітно іншим ритмом, до якого звикли емігранти у своїх країнах: прийоми є більш неформальними, часто без попереднього запису, але з коротким часом очікування.
Один момент, який багато власників собак недооцінюють: спека в літні місяці, особливо на узбережжі, робить регулярну профілактику кліщів та наявність достатнього затінку життєвою необхідністю, а не просто вибором. Рокко в перші місяці тут навчився одному: години полудня належать прохолодній кахельній підлозі, а не саду.
Переїзд до Іспанії з твариною цілком реальний, але він не вибачає неуважності до порядку дій та термінів. Чипування перед вакцинацією, дотримання періоду очікування, перевірка документів до точного дня та планування достатнього запасу часу для мандрівників з-поза меж ЄС. Той, хто дотримується цього, відчує саме те, що відчули ми з Рокко: собаку, який сьогодні краще лежатиме на сонці в Аксаркії, ніж згадуватиме прохолодний німецький сад.
Якщо ви плануєте свій переїзд з улюбленцем і потребуєте допомоги з документами, термінами чи влаштуванням на місці, поспілкуйтеся з нами. Ми самі пройшли цей шлях з нашим власним собакою.
Lorsque nous avons planifié notre déménagement en Axarquía avec notre famille, notre plus grande préoccupation n’était pas la maison, ni l’école des enfants, ni même la langue. C’était Rocco, notre labrador de dix ans, qui avait passé toute sa vie dans un jardin allemand frais. Supporterait-il la chaleur, survivrait-il au vol, et parviendrais-je, en tant que propriétaire, à rassembler tous les papiers avant la date limite ?
Cette inquiétude est justifiée, mais elle est surmontable si l’on sait ce qui importe vraiment. C’est pourquoi nous partageons ici ce que nous avons appris, mis à jour avec les règles en vigueur à partir de cette année.
La règle la plus importante, dont beaucoup s’informent trop tard : votre chien ou chat doit être identifié en premier lieu par une puce électronique homologuée selon la norme ISO avant de recevoir le vaccin contre la rage. Un vaccin administré avant l’implantation de la puce est considéré comme non valide par les autorités, même s’il figure sur le carnet de santé. Quiconque confond cet ordre devra répéter toute la procédure de vaccination, y compris la période d’attente obligatoire.
Après le premier vaccin valide contre la rage, au moins 21 jours doivent s’écouler avant que l’animal ne puisse voyager. Ceux qui entrent depuis un pays non communautaire dont le risque de rage est considéré comme non contrôlé devront planifier cela au moins trois mois à l’avance, car un test de titrage des anticorps peut également être exigé.
Ceux qui s’installent en Espagne depuis un pays de l’UE ont besoin du passeport européen pour animaux de compagnie, délivré par un vétérinaire agréé. Il est valide à vie, tant que les données de santé enregistrées, en particulier le vaccin de la rage, restent à jour.
Ceux qui entrent depuis un pays hors de l’UE, comme le Royaume-Uni, les États-Unis ou la Suisse, ont besoin à la place d’un certificat zoosanitaire de l’UE, délivré par un vétérinaire officiel du pays d’origine. Celui-ci ne doit pas dater de plus de dix jours au moment de l’entrée, ce qui rend la planification bien plus serrée qu’avec le passeport européen pour animaux.
Depuis avril 2026, une nouvelle limite s’applique dans toute l’UE : il est permis de voyager avec un maximum de cinq animaux de compagnie par véhicule ou passager, avec des exceptions pour les concours ou expositions enregistrés. Pour les familles avec un ou deux animaux, cela change très peu de choses au quotidien, mais c’est très pertinent pour les éleveurs ou propriétaires de plusieurs animaux.
À partir d’octobre 2026, de nouveaux certificats zoosanitaires normalisés seront également obligatoires, avec un code d’origine supplémentaire conçu pour faciliter les contrôles aux frontières. Les documents déjà délivrés resteront valides initialement, mais il vaut la peine de consulter le vétérinaire avant de voyager pour éviter d’utiliser un modèle obsolète.
J’ai moi-même vécu en personne comment une autre famille a été rejetée à la porte d’embarquement à Málaga parce que le certificat zoosanitaire de son chat datait de douze jours au lieu des dix autorisés. Deux jours. Cela a suffi pour gâcher tout le plan de voyage et placer le chat en quarantaine pendant une semaine, avec tous les coûts que cela a entraînés.
Cette histoire montre pourquoi nous insistons sur un principe simple pour chaque famille qui émigre avec un animal de compagnie : planifiez les papiers comme s’il n’y avait aucune marge d’erreur, car c’est souvent exactement le cas dans la pratique.
Après l’arrivée, l’étape suivante est l’enregistrement local de votre chien dans la municipalité correspondante, généralement via le registre canin local, ainsi que l’inscription auprès d’un vétérinaire de la région qui continuera avec le dossier médical espagnol. Les soins vétérinaires dans la région sont généralement solides, avec des cliniques bien équipées à Vélez-Málaga, Torre del Mar et Nerja, bien qu’avec un rythme de travail sensiblement différent de celui auquel de nombreux expatriés sont habitués dans leur pays d’origine : les rendez-vous sont plus informels, souvent sans réservation fixe, mais avec de cours temps d’attente.
Un point que de nombreux propriétaires de chiens sous-estiment : la chaleur des mois d’été, en particulier sur la côte, fait de la prophylaxie régulière contre les tiques et du fait de disposer de suffisamment d’ombre une véritable nécessité, non une option. Rocco a appris une chose en particulier durant ses premiers mois ici : les heures de midi appartiennent au sol de carrelage frais, non au jardin.
S’installer avec un animal de compagnie en Espagne est tout à fait réalisable, mais ne pardonne aucun oubli concernant l’ordre et les délais. Puce avant le vaccin, respecter la période d’attente, vérifier les documents au jour exact et planifier suffisamment à l’avance pour les voyageurs non communautaires. Quiconque suit cela vivra exactement ce que nous avons vécu avec Rocco : un chien qui préfère aujourd’hui s’allonger au soleil en Axarquía que de se souvenir du jardin allemand frais.
Si vous devez déménager avec votre animal de compagnie et avez besoin d’aide pour planifier votre arrivée sur place, contactez-nous.
Toen we onze verhuizing naar de Axarquía met ons gezin planden, was de grootste zorg niet het huis, niet de school van de kinderen, noch zelfs de taal. Het was Rocco, onze tien jaar oude labrador, die zijn hele leven in een koele Duitse tuin had doorgebracht. Zou hij de hitte verdragen, zou hij de vlucht overleven, en zou ik, als zijn eigenaar, al het papierwerk bij elkaar krijgen voordat de deadline verstreek?
Deze zorg is terecht, maar het is beheersbaar als je weet wat er echt toe doet. Dat is precies waarom we hier delen wat we hebben geleerd, bijgewerkt met de huidige regels die vanaf dit jaar gelden.
De belangrijkste regel, die velen te laat ontdekken: uw hond of kat moet eerst worden geïdentificeerd met een ISO-conform microchip voordat de rabiësvaccinatie wordt gegeven. Een vaccinatie die vóór het chippen is toegediend, wordt door de autoriteiten als ongeldig beschouwd, zelfs als deze in het dierenpaspoort is ingevoerd. Iedereen die deze volgorde omdraait, moet de hele vaccinatieprocedure herhalen, inclusief de verplichte wachttijd.
Na de eerste geldige rabiësvaccinatie moet er minstens 21 dagen verstrijken voordat het huisdier mag reizen. Degenen die reizen vanuit een niet-EU-land waarvan het rabiësrisico als ongecontroleerd wordt beschouwd, moeten rekening houden met ongeveer drie maanden voorbereidingstijd, aangezien er ook een bloedtest (titerbepaling) vereist kan zijn.
Degenen die vanuit een EU-land naar Spanje verhuizen, hebben het Europees dierenpaspoort nodig, afgegeven door een erkende dierenarts. Het is levenslang geldig, zolang de geregistreerde gezondheidsgegevens, met name de rabiësvaccinatie, actueel blijven.
Degenen die reizen van buiten de EU, zoals het Verenigd Koninkrijk, de VS of Zwitserland, hebben in plaats daarvan een EU-gezondheidscertificaat voor dieren nodig, afgegeven door een officiële dierenarts in het land van herkomst. Dit mag bij binnenkomst niet ouder zijn dan tien dagen, wat de planning veel strakker maakt dan met het Europees dierenpaspoort.
Sinds april 2026 geldt er een nieuwe EU-brede limiet: er mogen maximaal vijf huisdieren reizen per voertuig of passagier, met uitzonderingen voor geregistreerde wedstrijden of tentoonstellingen. Voor gezinnen met één of twee huisdieren verandert dit in het dagelijks leven heel weinig, maar het is zeer relevant voor fokkers of eigenaren van meerdere dieren.
Vanaf oktober 2026 worden ook nieuwe, gestandaardiseerde gezondheidscertificaten voor dieren verplicht, met een extra herkomstcode om de grenscontroles te vergemakkelijken. Reeds afgegeven documenten blijven in eerste instantie geldig, maar een controle bij de dierenarts vóór het reizen is de moeite waard, zodat er geen verouderd sjabloon wordt gebruikt.
Ik heb zelf aan den lijve ondervonden hoe een ander gezin bij de gate in Málaga werd geweigerd omdat het gezondheidscertificaat van hun kat twaalf in plaats van de toegestane tien dagen oud was. Twee dagen. Dat was genoeg om het hele reisplan in de war te sturen en de kat een week in quarantaine te plaatsen, met alle kosten van dien.
Dit verhaal laat zien waarom we vasthouden aan een eenvoudig principe voor elk gezin dat met een huisdier emigreert: plan de papieren alsof er geen marge voor fouten is, want dat is in de praktijk vaak ook zo.
Na aankomst is de lokale registratie van uw hond in de desbetreffende gemeente de volgende stap, meestal via het lokale hondenregister, evenals de registratie bij een lokale dierenarts die het Spaanse medische dossier zal voortzetten. De veterinaire zorg in de regio is over het algemeen solide, met goed uitgeruste klinieken in Vélez-Málaga, Torre del Mar en Nerja, hoewel met een merkbaar ander ritme dan veel expats gewend zijn uit hun thuisland: afspraken zijn informeler, vaak zonder vaste boeking, maar met korte wachttijden.
Een punt dat veel hondeneigenaren onderschatten: de hitte in de zomermaanden, vooral aan de kust, maakt regelmatige tekenprofylaxe en voldoende schaduw een echte noodzaak, geen optie. Rocco heeft tijdens zijn eerste maanden hier vooral één ding geleerd: de middaguren behoren toe aan de koele tegelvloer, niet aan de tuin.
Verhuizen met een huisdier naar Spanje is goed te doen, maar het vergeeft geen onoplettendheid met de volgorde en de deadlines. Chip vóór vaccinatie, respecteer de wachttijd, controleer documenten tot op de dag nauwkeurig en plan voldoende voorbereidingstijd voor niet-EU-reizigers. Iedereen die dit opvolgt, zal precies ervaren wat wij met Rocco hebben ervaren: een hond die vandaag de dag liever in de Axarquía in de zon ligt dan zich de koele Duitse tuin te herinneren.
Als u uw verhuizing met een huisdier plant en hulp nodig heeft met het papierwerk, deadlines of aankomst ter plaatse, praat dan met ons. We hebben dit pad zelf ervaren met onze eigen hond.